Література - Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького кафедра біологічної хімії методичні...

Література
Основна:

  1. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1998. – 743 с.

  2. Біохімічний склад рідин організму та їх клініко-діагностичне значення / За ред. проф. Склярова О.Я. – Київ: Здоров’я, 2004. – 191 с.

  3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744 с.

  4. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508 с.

  5. Клінічна біохімія. Курс лекцій для студентів вищих навчальних медичних закладів / За ред. проф. Склярова О.Я. – Львів, 2004. – 295 с.

  6. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі. / За ред. О.Я. Склярова. – Львів: Світ, 2006. – 271 с.

Додаткова:

  1. Скляров О.Я., Сергієнко О.О., Фартушок Н.В. та ін. Обмін вуглеводів. Біохімічні та клінічні аспекти. – Львів: Світ, 2004. – 111с.

  2. Колосова Н.Г. Возрастные изменения окислительности белков и липидов в печени преждевременно стареющих крыс // Биомед. химия. – 2004. – Т. 50, № 1. – С. 73 – 78.

  3. Кольман Я., Рем К.-Г. Наглядная биохимия. – М.: Мир, 2000. – 469 с.


Тема № 7. Біосинтез та біотрансформація холестеролу. Патології ліпідного обміну: стеаторея, атеросклероз, ожиріння. Транспортні форми ліпідів-ліпопротеїни плазми крові.


^ Мета заняття: Вивчити шляхи біотрансформації холестерину та основні порушення ліпідного обміну. Зрозуміти природу вільнорадикальних реакцій, механізми реакцій перекисного окиснення ліпідів та значення їх у біологічних процесах у нормі та при патології.

^ Актуальність теми: Порушення процесів біотрансформації холестерину зумовлює ряд захворювань, серед яких атеросклероз, ожиріння та інші. Тому дослідження показників ліпідного обміну є необхідним для діагностики та лікування різних захворювань.

Утворення вільних радикалів та продуктів ПОЛ є необхідною ланкою в нормальному метаболізмі. У нормі інтенсивність процесів ПОЛ регулюється системою антиоксидантного захисту. Порушення співвідношення між активністю про- і антиоксидантних систем проявляється у вигляді різних патологічних процесів, що і пояснює необхідність їх вивчення.

Конкретні завдання:
^ Теоретичні питання

        1. Біосинтез холестерину в організмі людини:

        1. Шляхи біотрансформації холестерину (етерифікація, утворення жовчних кислот та стероїдних гормонів, синтез вітаміну D3, екскреція з організму).

        2. Патології ліпідного обміну:

          1. атеросклероз: механізми розвитку, роль генетичних факторів, гіперхолестеринемії, класифікація ВООЗ;

          2. порушення ліпідного обміну при цукровому діабеті;

          3. патологічні процеси обміну ліпідів, які ведуть до розвитку ожиріння;

          4. жировий гепатоз, ліпотропні фактори.

  1. Процеси пероксидного окиснення ліпідів та механізми дії ензимів антиоксидантного захисту:

    1. процеси ліпідної пероксидації в нормі та за умов патології;

    2. регуляція вільнорадикальних реакцій в організмі людини;

    3. характеристика антиоксидантів та прооксидантів, їх значення для

перебігу реакцій пероксидації ліпідів.

  1. Будова ліпопротеїнів крові

  2. Особливості метаболізму ліпопротеїнів крові



^ Практична робота

Дослід 1. Якісна реакція на жовчні кислоти (реакція Петенкофера)

Принцип методу. Реакція базується на утворенні забарвлених продуктів конденсації у разі взаємодії жовчних кислот з оксиметилфурфуролом. Останній утворюється з фруктози, що є продуктом гідролізу внаслідок додавання до сахарози концентрованої сульфатної кислоти.

^ Матеріальне забезпечення: жовч, 20 % розчин сахарози, концентрована Н2SO4, пробірки.

Хід роботи. У пробірку наливають 10-15 крапель жовчі, додають 1 краплю свіжого розчину сахарози і злегка струшують. В іншу пробірку вміщують 10-15 крапель сульфатної кислоти. Розчин, що містить жовч, нашаровують на сульфатну кислоту. На межі розподілу рідин утворюється осад жовчних кислот і з’являється червоно-фіолетове кільце. У разі обережного струшування рідина набуває вишнево-червоного забарвлення.

Зробити висновок.

^ Клініко-діагностичне значення. Головним емульгатором ліпідів є жовч, яка містить жовчні кислоти, що утворюються в печінці (10 – 15 г за добу ). До них належать: холева, дезоксихолева, хенодезоксихолева, літохолева та інші, які виділяються з жовчю у вільному стані та у вигляді парних жовчних кислот, які зв’язані з гліцином або з таурином. Жовчні кислоти емульгують ліпіди, активують панкреатичну ліпазу, беруть активну участь у процесі всмоктування жирних кислот, утворюють холеїнові комплекси, стабілізують холестерол. Дефіцит жовчі в кишківнику може бути пов’язаний із захворюваннями печінки (механічна жовтяниця, гепатити, цироз), жовчного міхура або жовчних шляхів (жовчокам’яна хвороба, пухлини жовчовивідних шляхів). При копрологічних дослідженнях спостерігають зменшення або відсутність у калі жовчних пігментів (ахолічний кал) та високий вміст мил, особливо кальцієвих.


Дослід 2. Визначення процесів ліпідної пероксидаціі в тканинах. Визначення вмісту малонового діальдегіду.

Принцип методу. Метод ґрунтується на тому, що за високої температури в кислому середовищі малоновий діальдегід (МДА) реагує з 2-тіобарбітуровою кислотою (ТБК) з утворенням забарвленого триметинового комплексу з максимумом поглинання при 532 нм.

^ Матеріальне забезпечення: сироватка крові, фосфатний буфер рН 7,4; 1 мМ KMnO4, 1 мМ FeSO4, 20  розчин трихлорацетатної кислоти (ТХАК), 1н хлоридна кислота, 0,7  тіобарбітурова кислота, бутанол, центрифуга, водяна баня, спектрофотометр, пробірки.

^ Хід роботи. До 3 мл фосфатного буфера (рН 7,4) додають 0,2 мл сироватки; 0,5 мл 1мМ KMnO4, перемішують, а через 10 хв додають 0,5 мл 1 мM FeSO4. Після цього додають 1 мл 20  ТХАК і центрифугують 10 хв при 3000 об/хв. Далі до 2 мл супернатанту додають 0,5 мл 1н НСІ та 1 мл 0,7  тіобарбітурової кислоти. Суміш витримують 20 хв на киплячій водяній бані (95-100С). Після різкого охолодження в пробірку вносять 3 мл бутанолу, ретельно перемішують розчин і центрифугують 10 хв при 3000 об/хв.

Оптичну густину розчину визначають спектрофотометрично при 532 нм. Вміст МДА виражають в мкМ/мл сироватки.

Розрахунок проводять за формулою:

С = А  52,88 / 0,2 ,

де А – оптична густина розчину;

52,88 – коефіцієнт перерахунку;

0,2 – кількість мл сироватки крові в пробі.

Зробити висновок.

^ Клініко-діагностичне значення. Утворення вільних радикалів та продуктів ПОЛ є необхідною ланкою нормального метаболізму, що корелює з активністю мембранозв’язаних електронтранспортних та енерго-трансформуючих систем, сприяє оновленню клітинних мембран, бере участь у регуляції активності мембранозв’язаних ферментів, біосинтезі простагландинів, лейкотрієнів, піноцитозі.

Вміст МДА (ТБК-активних продуктів) у крові здорових людей становить 6,2 – 8,3 мкмоль/л. Надмірна інтенсифікація ПОЛ призводить до порушення перебігу хімічних процесів, клітин і наростання системної поліорганної патології. Збільшення вмісту МДА спостерігається при атеросклерозі (вдвічі), ішемічній хворобі серця та печінки, гіпертонічній хворобі, під впливом іонізуючого опромінення, а також під час старіння, що може бути пов’язано з віковим розвитком атеросклерозу. Зниження вмісту МДА спостерігається при хронічній серцевій недостатності, онкологічних захворюваннях та ін.


Дослід 3. Вивчення системи антиоксидантного захисту. Кількісне визначення активності каталази в крові.

Принцип методу. Антиоксидантні реакції у механізмі захисних процесів є провідними і найбільш потужними, оскільки вони не тільки запобігають розвитку вільнорадикальних реакцій, але й забезпечують ефективність елімінації кінцевих метаболітів пероксидного окиснення із залученням їх до енергетичного обміну, тим самим підтримуючи високу активність синтетичних процесів, у тому числі ензимів супероксиддисмутази (СОД), каталази (КТ) та глутатіонпероксидази (ГПО), які відповідно формують другий і третій ступені захисту. Крім запобігання нагромадженню пероксидів, такий антиоксидантний захист стабільно підтримує високу активність окисно-відновних процесів внаслідок утворення кисню при перетворенні супероксиду в пероксид за участю СОД і гідролізу його каталазою та глутатіонпероксидазою.

Метод визначення активності каталази базується на визначенні кількості пероксиду водню, перетвореного ензимом за певний проміжок часу.

^ Матеріальне забезпечення: розведена кров (1:1000), дистильована вода, 1% розчин Н2О2, 10 % розчин сірчаної кислоти, 0,1 н розчин КМпО4, колби, піпетки, бюретка.

^ Хід роботи. Розведену кров (1:1000) наливають по 1 мл в дві колбочки, додають по 7 мл дистильованої води, в дослідну пробу додають 2 мл 1 % Н2О2, а в контрольну – 5 мл 10 % розчину сірчаної кислоти. Дія каталази в кислому середовищі припиняється (в контрольній пробі), так як вона діє при рН 7,4. Колбочки залишають на 30 хв при кімнатній температурі. Потім до дослідної проби додають 5 мл 10 % розчину сірчаної кислоти. А до контрольної – 2 мл 1% розчину Н2О2. Вміст колбочок титрують 0,1 н розчином КМnО4 до рожевого забарвлення.

^ Каталазне число (Кч) розраховують за формулою:

Кч = ( А – В )  1,7

де: А – кількість мл 0,1н р-ну КМnО4, яка пішла на титрування контрольної проби;

В – кількість мл 0,1н р-ну КМnО4, яка пішла на титрування дослідної проби.

В нормі каталазне число становить 10-15 одиниць.

Зробити висновок.

^ Клініко-діагностичне значення. У нормі інтенсивність процесів ПОЛ регулюється системою антиоксидантного захисту. Найважливішими компонентами антирадикального і антипероксидного захисту є ензими, які каталізують реакції між активованими формами кисню, здійснюють розпад гідропероксидів. Серед цих ензимів важливе місце займає каталаза, яка прискорює реакцію розщеплення пероксиду водню та деяких його однозаміщених похідних.

В нормі активність каталази в крові людини 25,5 – 52,2 мкат/л. Підвищення активності каталази спостерігається при хронічній серцевій недостатності, перціозній анемії та макроцитарних анеміях, при введені в організм кофеїну, алкоголю, ацетонових тіл. Зниження активності цього ензиму спостерігається при злоякісних пухлинах, при ряді інфекційних захворювань (черевний тиф, скарлатина, малярія, туберкульоз легень).


^ Контроль виконання лабораторної роботи

  1. Якою якісною реакцією можна виявити жовчні кислоти в біологічних рідинах?

А. Проба Ланге

В. Біуретова реакція

С. Реакція Петенкофера

Д. Бензидинова проба

Е. Реакція Фоля




  1. Яке значення жовчних кислот у травленні та засвоєнні ліпідів?

А. Проводять гідроліз ліпідів

В. Запобігають розщепленню білків

С. Емульгують жири, пришвидшують їх травлення та всмоктування

Д. Транспортують моносахариди

Е. Проводять виведення жирів з організму


  1. За активністю яких ензимів оцінюють надійність антиоксидантного захисту?

А. Пепсину, трипсину, хімотрипсину

В. Аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази

С. Ліпази, фосфоліпази, холестеролестерази

Д. Супероксиддисмутази, глутатіонпероксидази, каталази

Е. Лужної та кислої фосфатази


  1. Про що може свідчити підвищена концентрація малонового діальдегіду?

А. Збільшення кількості вітаміну Е

В. Активацію ПОЛ і руйнування клітинних мембран

С. Підвищення активності ензимів антиоксидантного захисту

Д. Зниження вмісту дієнових кон’югатів

Е. Збільшення вмісту вітаміну С


  1. Вміст холестерину в крові складає 12 ммоль/л. Дати клінічну інтерпретацію результату, вказати можливі причини і наслідки для організму.




  1. Вітамін Е відіграє важливу роль у системі антиоксидантів, проявляє стабілізуючий вплив на стан біліпідного шару мембран. На чому ґрунтується його дія?


^ Приклади тестів „Крок-1”

1. При обстеженні хворого виявлено підвищений вміст ліпопротеїнів низької щільності в сироватці крові. Яке захворювання можна очікувати у цього хворого?

А. Запалення легень

В. Атеросклероз

С. Гастрит

Д. Гострий панкреатит

Е. Ураження нирок


2. Скарги та об’єктивні дані дозволяють припустити наявність у хворого запального процесу у жовчному міхурі, порушення колоїдних властивостей жовчі, ймовірність утворення жовчних каменів. Що головним чином може спричинити їх утворення?

А. Урати

В. Оксалати

С. Хлориди

Д. Фосфати

Е. Холестерин


3. Посилення пероксидного окиснення ліпідів та біополімерів є одним із основних механізмів пошкодження структури та функції клітинних мембран і загибелі клітини. Причиною цього є:

А. Гіповітаміноз В1

В. Гіпервітаміноз В1

С. Гіповітаміноз В12

Д. Гіпервітаміноз В12

Е. Гіповітаміноз Е


4. В процесі лікування пародонтозу застосовують антиоксиданти природного та штучного походження. Вкажіть, яка з наведених природних сполук використовується в якості антиоксидантного засобу?

А. Тіамін

В. Глюконат

С. Піридоксин

Д. Холін

Е. Токоферол


Індивідуальна самостійна робота студентів

1. Пероксидне окиснення ліпідів.

2. Реалізація біохімічної ролі оксиду азоту.

3. Антиоксидантна система, її значення.

7721647412357672.html
7721718521588312.html
7721779486405543.html
7721889682970055.html
7721986209718108.html